Корова.
1. а) Аби коровка, буде і вірьовка;
б) Взяв чорт коровку, нехай бере і вірьовку (Н. н., Вол.);
в) Нема коровки - не треба і вірьовки;
г) Пропала коровка - пропадай і вірьовка (Н. н., Житом.);
д) Отягнувся на корову, то стягнеться і на вірьовку (Ном., 95).- Біл.: Гр.,198.
2. а) Біда тому дворові, де наказує корова волові (ІМФЕ, 14-3, 211, 32);
б) Горе дворові, де корова розказує волові (Ільк., 21; Закр., 153; Ном., 191; Фр., І, 2, 534; Прип. 83);
в) Горе тому дворові, де розказує корова волові (Н. н., Черк.).- Див. віл.
3. Взяв чорт корову, нехай же і теля візьме (Закр., 147).- Див. З, чорт.
4. Держав дві корови, а тепер дві ворони (Укр. пр., 1963, 200).
5. Де ще там корова, а вона з дійницею стоїть; …а вона з відром стоїть (Скр., 143).
6. Дійниця - коров’яча мука (Укр. пр., 1963, 265).
7. Думала, чого корова не реве, а її дома нема (Укр. пр., 1955, 40; 1963, 18).
8. а) І чорна корова біле молоко дає (Висл., 274; Фр., II, 1, 294); …дає біле молоко (Прип., 166);
б) Чорна корова, а біле молоко дає (Укр. пр., 1955, 275);
в) Чорна корова - біле молоко (Ном., 141);
г) Ото диво, що чорна корова біле молоко дає (Фр., І, 2, 557);
д) Ось яке диво: корова чорна, а молоко біле (ІМФЕ, 14-3, 211, 288);
е) Хоч від чорної корови, але біле молоко (ІМФЕ, 14-3, 211, 244);
є) Чудні діла твої, господи: корова чорна, а молоко біле! (Укр. пр., 1963, 771).- Рос.: Симоні, 112; Снег., 180; Даль, 633; біл.: Гр., 1,198.
9. Кожна корова своє теля лиже (Ільк., 43; Закр., 171; Укр. пр., 1955, 288).
і 10. Корова і та рикає, як теля здохне (ІМФЕ, 14-3, 282, 32).
11. Коли корова, не надівай сідла (Укр. пр., 1963, 291).
12. Корова в дворі - харч на столі (Укр. пр., 1955, 105; 1963, 265).- Рос.: Даль, 944; Жуков, 189; Рибн., 43, 137; біл.: Гр.,198.
13. Корова в теплі - молоко на столі (Н. н., Черніг.).
14. Корова забула, як телятком була (Прип., 166); …як телям була (Н. н., Хм.).- Див. віл.
15. Корова за ділом, а теля без діла (Ном., 191).- Див. кобила.
16. Корова в дійницю сама молока не наллє (Вік живи, 16).
17. Корова реве, ведмідь реве, а хто кого дере - і сам чорт не розбере (Укр. пр., 1936, 426; 1961, 257).- Рос.: Снєг., 180; Даль, 462.- Див. бик, ведмідь.
18. Корова тим рогом чухається’, який має (ІМФЕ, 14-3, 249, 32).
19. а) Корова так сі напасла, аж її роги тверді (Н. ск., 1964, 259);
б) Так попас корову, що аж роги тверді (II. н., Бук.).
20. а) Корова, що багато рикає, молока не дає (Прип., 207);
б) Корова, що дуже реве, мало молока дає (Укр. пр., 1936, 235);
в) Котра корова багато реве, то та молока мало дає (Закр., 174; Ном., 254; Висл., 281; Фр., 111, 2, 463; Вік живи, 23);
г) Як корова багато реве, то мало молока дає (Укр. пр., 1963, 265; ІМФЕ, 1-5, 435, 19).
21. Корови не вдою, бо хвоста си бою (Н. ск., 1976, 59).
22. Корову тримає, а хто другий молоко з’їдає (Висл., 280).
23. а) Корову не накормиш - молока не надоїш (Н. н., Житом.);
б) Що покладеш у рот корові, то і візьмеш з вимені (Сл. Черк., 26).- Би.: Гр., 1, 200.
24. Лиса корова лисе теля приведе (Н. н., Вол.).- Див. теля.
25. Лиха та корова, що своє теля боде (Фр., 11, 1, 295).
26. а) Молоко в корови на язиці (Вік живи, 14);
б) У корови молоко на язиці (Зак. пр., 55).- Рос.: Снєг., 229; Даль, 804; біл.: Рапан., 242; Гр., 1, 200.
27. а) Не голодна корова, коли під ногами солома (ВНС, 19; Шиш.-Іл., 49; Ном., 100; Укр. пр., 1963, 70); …що нід ногами солома (Укр. пр., 1936, 453; ІМФЕ, 1-5, 388, 61);
б) Бачить корова, що на повітці солома (Укр. пр., 1963, 265);
в) Не голодна корова, як у стрісі солома (Білоц., 25).- Рос.: Даль, 102; би.: Рапан., 50; Гр., 1,199.
28. Нема сіна, то корова й стріху буде гризти (Н. ск., 1976, 54).
29. а) Не йдуть ясла до корови, а корова до ясел мусить іти (Вік живи, 34);
б) Не йдуть ясла за коровою, а корова за яслами (ІМФЕ, 1-7, 819, 123);
в) Ясла до корови не ходять (Н. н., Сумщ.).- Рос.: Даль, 686, 848.- Див., віл, кінь.
30. Одна хвора корова все стадо заразить (Укр. пр., 1936, 109).- Див. вівця, ягня.
31. Од бодливої корови і телята бодять (Висл., 316).
32. Поведу я коровку до вовка, щоб не боліла головка (Укр. пр., 1955, 206; 1963, 411).
33. Пропала корова - не треба й здоров’я (Укр. пр., 1963, 70); …пропало й здоров’я (ІМФЕ, 14-3, 211, 32).- Див. 2, пропадати.
34. Пішло молоко корові в роги (Прип., 207).
35. Привикай, коровко, до житньої соломки (Укр. пр., 1955, 38; 1963, 20).
36. Так корова - аби людська помова (Укр. пр., 1963, 265).
37. Трудно літом без корови, а зимою без кожуха (Там же).
38. У корови молоко не скисне (Там же).
39. У ялової корови молока не випросиш (Ном., 101; Фр., II, 2, 410; Укр. пр., 1955, 281; 1963, 264, 409).
40. а) У корови язик довгий, та говорити не може;
б) Великий язик у корови, а говорити не вміє (Н. н., Вол.);
в) Довгий у корови язик, та говорити не може (Н. н., Сумщ.).- Рос.: Даль, 837; біл.: Ляцький, 49; Гр., 1,197,- Див. віл; 2, язик.
41. Чия корова, того й теля (Н. ск., 1964, 280).
42. а) Чия би корова ричала, а твоя би мовчала;
б) Чия корова ричала, а твоя б мовчала (ІМФЕ, 1-6, 611, 143).- Рос.: Симоні, 154; Жуков, 511; біл.: Рапан., 272.
43. а) Щитать корову по вдою, то молока не пити (Білоц., ЗО);
б) Як щитать корову по вдою, то молока не їсти (Грінч., 372).
44. Яка корова, таке й теля (Н. ск., 1964, 184).
Теля.
1. Буває, що й теля вовка хапає (ІМФЕ, 1-5, 461, 226).
2. Він, як теля, хто його погладить, того і лиже (ІМФЕ, 14-3, 211, 205).
3. Дав бог теля, та не дав хліва (Ном., 211; Укр. пр., 1963,408.- Біл.: Гр., 1,192.
4. а) Дай, боже, нашому теляті вовка з’їсти (Укр. пр., 1955, 176; И. ск., 1971, 145);
б) Дай, боже, нашому теляті та вовка спіймати (Шиш.-Іл., 19; Закр., 155; Ном., 105; Укр. пр., 1963, 475);
в) Де вже нашому теляті та вовка піймати (Шиш.-1л., 19; Ном., 105; Укр. пр., 1955, 236; Н. ск., 1971, 186);
г) Та коли б же це нашому теляті та вовка спіймати (Укр. пр., 1936, 446; Літ. г., 1961, 9.УІ);
д) Не нашому теляті вовка впіймати (Н. н., Вол.);
е) Не дай бог теляті вовка з’їсти (Н. н., Хм.);
є) Удалось теляті вовка впіймати (Н. н., Вол.).- Рос.: Снег., 256; Даль, 636, 736; Рибн., 79; біл.: Рапан., 149; Гр., 2,- Див. ягня.
5. а) Де те ще теля, а він з довбнею носиться (ВНС, 6; Закр., 157; Укр. пр., 1963, 532);
б) Не носися з довбнею, поки теля ще десь (ІМФЕ, 8-К2, 17, 56, Яворн.);
в) Теля де, а він уже із довбнею бігає (Ном., 52; Укр. пр., 1955, 175);
г) Теля ще в гузпі, а він вже з довбнею (Манж., 169);
д) Ще теля на полі грас, а він вже з довбпею бігає (ІМФЕ, 29-3, 139, 31).- Рос.: Симоні, 143; Даль, 636.- Див. корова.
6. а) Добре теля дві корови се, а зле - ані єдної (Фр., III, 1, 202);
б) Лагідне теля дві корови ссе (Прип., 178);
в) Ласкаве теля дві мами ссе (Фр-, III, 1, 202; Прип., 329);
г) Ласкаве телятко дві матки ссе (Зін., 232; Чуб., 261; Ном., 66; ІМФЕ, 1-5, 468, 19);
д) Ласкаве телятко дві матки ссе, а бистре - ні одної (Н. н., Ів.-Фр.);
е) Ласкаве теля дві корови ссе, а буйне - жодної (Фр., III, 1, 202);
є) Ласкавоє теля три корови виссе, а пирхавоє ані одну і тим собі шкодить (Югас., 64);
ж) Покірне телятко дві матки ссе, а непокірне - ні одної (Н. н., Вол.).- Рос.: Даль, 267, 663; Рибн., 99; Жуков, 204; біл.: Нос., 72; Рапан., 198; Гр., 2, 124.
7. Золоте теля потягне більше, як великий бик (Прип., 329).- Див. З, золото.
8. З телячим хвостом у вовки не сунься (Укр. пр., 1963, 468;н.ск., 1971,110).
9. Із благонісного теляти добра не ждати (Прип., 329; II. к., 9).
10. Кому не теля, тому не реве (Югас., 64).
Ой, да ты славная Бурёнка моя, Бурёнушка-красавица! — так ласково обращались на Руси к этому животному, дающему мясо, молоко. А значит и сливочки, сметану, творог…
Корова на дворе – так и еда на столе.
Корми с осени коров сытнее, весна будет прибыльнее.
Была бы коровушка, будет и молочко.
От черной коровы да белое молочко.
Если есть за коровой уход, от коровы получишь доход.
Коровы с поля – пастуху воля.
Привыкнет корова и ко ржаной соломке.
Иной и корову в лапти обует.
Как корова языком слизнула.
Какова корова, таков и теленок.
Баловливая корова всё стадо испортит.
Хорошо тому коров водить, кто умеет молоко доить.
Корова на дворе – харчи на столе.
Корова на дворе – молоко на столе.
Извечно русский крестьянин стремился обеспечить свою семью молоком да хлебом, а остальное – уж как получится. То и появлялись в сказках «реки молочные», как символ богатства и изобилия.
У русской коровы был даже свой «коровий праздник». Он отмечался 18 апреля, на св.Василия. В этот день всё чистилось-мылось там, где находилась буренка. И саму её тщательно обихаживали в этот день, угощая лучшим кормом.
Пословица «Корова черная, а молоко даёт белое»
Что значит «корова черная, а молоко даёт белое»? Речь в этой пословице идет о следующем: чтобы составить впечатление о человеке, судить нужно не по внешнему виду, а по его делам.
Без коровы - не хозяйство.
Без молока сливок не бывает.
Бодливой корове бог рог не дает.
Будто корова языком слизнула.
Будут на ферме корма — не страшна зима.
Веди за скотиной уход, будешь иметь доход.
Велик язык у коровы, не дает говорить.
Великий коровий язык, да лизуном прозвали.
Весной корову за хвост подымай!
Взялся стадо пасти, так паси и нашу корову.
Выбирай корову по рогам, а девку по родам!
Выпустишь с воробышка, а вырастет с коровушку.
Гладь корову не рукой, а жмыхом да мукой.
Доят шибко, да молоко жидко.
Если принесет корова двойней одношерстных — к добру, разношерстных — к худу.
Здорово, да без коровы.
И одна корова, да жрать здорова.
И старая корова любит быка.
Как накормишь да напоишь, так и надоишь.
Как так: корова черная, а молоко белое?
Каков пастух, таково и стадо.
Каков род, таков и приплод.
Каково семя, таково и племя.
Коза на горе выше коровы в поле.
Корми корову сытнее, молоко у неё будет белее.
Корми с осени коров сытнее, весна будет прибыльнее.
Корова комола, лоб широкий, глаза узеньки, в стаде не пасается, в руки не дается.
Корова на дворе, а вода на столе.
Корова на дворе, харч на столе.
Корова пала, стойло опростала.
Корова ревет, медведь ревет; а кто кого дерет, сам черт не разберет.
Корова телится, а бык ревет.
Корова черна, да молоко у неё белое.
Коровки с поля — и пастуху воля.
Корову купил, а цену забыл.
Корову надвое разрубили; зад доили, а перед во щах варили.
Коровушка непочатый полоток.
Коровушка с кошку, надоила с ложку.
Купил мужик корову, привел домой, стал доить, ан бык; да так и быть.
Кусочек с коровий носочек.
Лишний глаз при дойке коровы портит ее.
Масло коровье кушай на здоровье.
Медведь корове не брат.
Метил в ворону, а попал в корову.
Молоко у коровы на языке, а у доярки в руке.
Молоко у коровы на языке.
На корову стало, хватит и на подойник.
На что корова, была бы жена здорова.
Не вымем доит корова, а рылом
Не дуйся, коровка, не быть бычком.
Не краса корове, что часты пестрины.
Не прав медведь, что корову съел; не права и корова, что в лес зашла.
Не то корова рычит, не то в животе бурчит.
Невидаль — корову купил: будет ли на лето трава?
Обул корову в лапти.
Осерчав на корову, да подойник обземь.
Пристало, как седло к корове.
Продай, муж, корову с лошадушкой: купи, муж, ожерелье, жемчужный борок!
Пусти бабу в рай: она и корову за собой ведет.
С корову стало, так и с подойник станет.
Силен, как бык, а смирен, как корова.
Скотину водить - не разиня рот ходить.
Скотину гладь не рукой, а мукой.
Смотрит, что корова на писаные ворота.
Туда-сюда рубль, так-сяк два, за корову полтора.
У всякого скота своя пестрота.
У коровы молоко на языке.
У коровы молоко на языке: как покормишь, так и подоишь.
У хорошей доярки корова маслом доится.
Утка в юбке, курочка в сапожках, селезень в сережках, корова в рогоже, да всех дороже.
Что за скоромь — одна коровенка.
Что ни лучшая корова — ту и волк зарезал.
Чужая корова, что выдоена, что высосана — все равно.
Чья бы корова мычала, а твоя бы молчала.
Щеголь, да ноги коровьи.
